Цибуля - культура, що вирощується і споживана в багатьох країнах світу. Хоча, за великим рахунком, на нього мало, хто звертає увагу. Оди йому вже точно не співають - цей буденний овоч, який просто повинен бути і все. Насправді таке недбайливе ставлення до цієї культури несправедливо. Так, він практично завжди доводить нас до сліз, проте ще стародавні люди розуміли і цінували цілющі якості лука.
Наприклад, до наших часів дійшли артефакти часів Великого Вавилона, що зберігаються в архівах Єльського університету. Йдеться про три невеликих табличках з червоної глини, які по суті є першими відомими сучасній людині кулінарними книгами.
Поверхні табличок покриті дрібною клинописом і до 1985 року вчені не могли розшифрувати, що ж написали вавілонци, що жили близько 4000 років тому.
Відкрити таємницю завіси вдалося лише французькому ассириологии Жану Боттер, який, крім іншого, є чинним кухарів високої кухні. Саме він зуміли зрозуміти, що на табличках написана кулінарна традиція, яка вражає своїм багатством, майстерністю і витонченістю. Ще тоді гурмани цінували багато смаки і аромати, якими насолоджується і сучасна людина. А особливе вихваляння віддано одному Інградієнти - цибулі.
Боттер, коментуючи ці тексти сказав: «Без перебільшення вони просто обожнювали всіх представників цибульних». Виявляється, месопотамців активно використовували у своєму меню не тільки звичайний ріпчаста цибуля, а й порей, цибуля-шало і часник. Ці їх відданість корисному овочу передалася згодом і їх нащадкам. Всі кулінарні книги, що належать послевавілонскому періоду, містять страви з використанням лука.
На сьогодні цибуля є найпоширенішим харчовим продуктом у світі. Як сказано в статистиці ООН ця культура успішно вирощується в більш ніж 175 країнах світу. Для порівняння це цифра вдвічі більше, ніж число країн-виробників пшениці, якої в свою чергу належить рекорд за обсягом врожаїв.
Також варто відзначити, що на відміну від злаків, немає в світі такої кухні, куди б не входив цибулю. Не буде перебільшенням сказати, що цибуля - за фактом самий глобальний харчовий продукт. Згідно з проведеними вченими генетичним дослідженням, батьківщиною цієї культури є Центральна Азія. А це означає, що в цьому регіоні він уже був поширений ще до того, як його облюбували месопотамців.
Крім того, археологам вдалося виявити древні свідоцтва, що датуються бронзовим віком, які підтверджують, що в цей період цибулю вживався в їжу і евпропейцамі. Це підтверджує і фахівець з історії харчування Лора Келлі, яка написала популярну книгу «Гурмани з Шовкового шляху».
У ній дослідник розповідає, що спочатку людей залучили красиві цибульні суцвіття, а про те, що ця культура ще й дуже корисна вони дізналися лише через якийсь час. Також по достоїнству люди оцінили його невибагливість при вирощуванні. Лук практично не боїться шкідників, росте в будь-яких грунтах.
Немає сумнівів у тому, що на Шовковому шляху велася торгівля цибулею вже за 2000 років до нашої ери. А підтвердженням якраз і є книга месопотомцев, де розказано про кухню, багатої цим інградіентом.
Наприклад, до наших часів дійшли артефакти часів Великого Вавилона, що зберігаються в архівах Єльського університету. Йдеться про три невеликих табличках з червоної глини, які по суті є першими відомими сучасній людині кулінарними книгами.
Поверхні табличок покриті дрібною клинописом і до 1985 року вчені не могли розшифрувати, що ж написали вавілонци, що жили близько 4000 років тому.
Відкрити таємницю завіси вдалося лише французькому ассириологии Жану Боттер, який, крім іншого, є чинним кухарів високої кухні. Саме він зуміли зрозуміти, що на табличках написана кулінарна традиція, яка вражає своїм багатством, майстерністю і витонченістю. Ще тоді гурмани цінували багато смаки і аромати, якими насолоджується і сучасна людина. А особливе вихваляння віддано одному Інградієнти - цибулі.
Боттер, коментуючи ці тексти сказав: «Без перебільшення вони просто обожнювали всіх представників цибульних». Виявляється, месопотамців активно використовували у своєму меню не тільки звичайний ріпчаста цибуля, а й порей, цибуля-шало і часник. Ці їх відданість корисному овочу передалася згодом і їх нащадкам. Всі кулінарні книги, що належать послевавілонскому періоду, містять страви з використанням лука.
На сьогодні цибуля є найпоширенішим харчовим продуктом у світі. Як сказано в статистиці ООН ця культура успішно вирощується в більш ніж 175 країнах світу. Для порівняння це цифра вдвічі більше, ніж число країн-виробників пшениці, якої в свою чергу належить рекорд за обсягом врожаїв.
Також варто відзначити, що на відміну від злаків, немає в світі такої кухні, куди б не входив цибулю. Не буде перебільшенням сказати, що цибуля - за фактом самий глобальний харчовий продукт. Згідно з проведеними вченими генетичним дослідженням, батьківщиною цієї культури є Центральна Азія. А це означає, що в цьому регіоні він уже був поширений ще до того, як його облюбували месопотамців.
Крім того, археологам вдалося виявити древні свідоцтва, що датуються бронзовим віком, які підтверджують, що в цей період цибулю вживався в їжу і евпропейцамі. Це підтверджує і фахівець з історії харчування Лора Келлі, яка написала популярну книгу «Гурмани з Шовкового шляху».
У ній дослідник розповідає, що спочатку людей залучили красиві цибульні суцвіття, а про те, що ця культура ще й дуже корисна вони дізналися лише через якийсь час. Також по достоїнству люди оцінили його невибагливість при вирощуванні. Лук практично не боїться шкідників, росте в будь-яких грунтах.
Немає сумнівів у тому, що на Шовковому шляху велася торгівля цибулею вже за 2000 років до нашої ери. А підтвердженням якраз і є книга месопотомцев, де розказано про кухню, багатої цим інградіентом.
No comments:
Post a Comment